Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Журнали та продовжувані видання (2) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (9) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Муровська Г$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 6 Представлено документи з 1 до 6 |
|||
| 1. | 
Муровська Г. С. Системний підхід до визначення рівня екологічної безпеки міської екосистеми приморського міста [Електронний ресурс] / Г. С. Муровська, С. П. Муровський // Системи обробки інформації. - 2015. - Вип. 5. - С. 185-188. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/soi_2015_5_41 Розглянуто системний підхід щодо оцінки екологічної безпеки території приморського міста Феодосія. Розглянуто методичний підхід щодо розрахунку рівня екологічної безпеки території за допомогою балансової моделі екосистеми міста. В рамках дослідження авторами запропоновано підхід до встановлення чинників низької якості окремих компонентів екосистеми приморського міста та запропоновані шляхи їх поліпшення. Сформульовано загальну схему дій на сучасному етапі. | ||
| 2. | 
Мичак С. В. Напружено-деформований стан земної кори Побузького гірничорудного району на ділянці Гайворон-Завалля [Електронний ресурс] / С. В. Мичак, Г. В. Муровська, Є. Б. Поляченко, В. М. Бельський // Геофизический журнал. - 2018. - Т. 40, № 2. - С. 95-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2018_40_2_8 Приведены результаты тектонофизического изучения верхней части земной коры Побужского горнорудного района Бугского мегаблока Украинского щита, выполненного в 2017 г. в бассейне верхнего и среднего течения р. Южный Буг. Изучен характер деформаций горных пород и реконструировано палеонапряжение для дальнейшего построения геодинамической модели земной коры района. Полевые тектонофизические исследования выполнены структурно-парагенетическим методом тектонофизики для различных уровней глубинности. Для построения стереограмм ориентировки трещиноватости горных пород и других структурных элементов применена программа Stereonet. Горные породы района характеризуются структурно-текстурной анизотропией и нарушены многочисленными зонами политектонитов. Структурные элементы изученной территории в основном формировались под влиянием сдвиговых деформационных режимов при субгоризонтальном положении главных (максимального и минимального) нормальных напряжений. На ранних этапах право- и левосдвиговых деформаций Гайворон-Завальевского блока были сформированы ранний кливаж течения и сланцеватость, линейная и полосчатая текстуры горных пород. В зонах максимальных сдвиговых деформаций широко развиты моноклинали и структурно-текстурные элементы. Рассчитанное по этим элементам поле напряжений близко к полю напряжений кировоградского этапа разломообразования. Подавляющее большинство хрупких трещин района исследований имеет субвертикальное падение и два основных направления простирания, одно из которых субпараллельно структурно-текстурным элементам, а второе субперпендикулярно к ним. Рассчитанное по трещинным парагенезисам поле соответствует более молодому субботско-мошоринскому этапу разломообразования в пределах Украинского щита. | ||
| 3. |
Янік T. Сейсмічний експеримент TTZ-SOUTH [Електронний ресурс] / T. Янік, В. Старостенко, П. Александровський, Т. Єгорова, В. Чуба, П. Срьода, Г. Муровська, Х. Заяць, К. Коломієць, Д. Лисинчук, Д. Вуйцик, Д. Мечі, А. Глушинські, В. Омельченко, O. Легостаєва, А. Толкунов, T. Амашукелі, Д. Гринь, С. Чулков // Геофизический журнал. - 2021. - Т. 43, № 2. - С. 28-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2021_43_2_5 | ||
| 4. | 
Муровська Г. В. Про нафтогазоносність Карпатського регіону України (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 11 січня 2023 р.) [Електронний ресурс] / Г. В. Муровська // Вісник Національної академії наук України. - 2023. - № 3. - С. 52-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2023_3_8 | ||
| 5. |
Гінтов О. Б. Глибинна будова Транс'європейської шовної зони(за матеріалами сейсмотомографії та ГСЗ) і деякі уявлення про її розвиток [Електронний ресурс] / О. Б. Гінтов, Т. О. Цвєткова, І. В. Бугаєнко, Л. М. Заєць, Г. В. Муровська // Геофизический журнал. - 2022. - Т. 44, № 6. - С. 63-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2022_44_6_5 Розглянуто глибинну корову і мантійну будову Транс'європейської шовної зони (ТЄШЗ) за результатами геолого-геофізичних досліджень у межах від Балтійського до Чорного морів. Основу вивчення корової будови ТЄШЗ склали матеріали ширококутних глибинних сейсмічних зондувань, виконаних міжнародними науковими колективами за участю Інституту геофізики НАН України. Мантійну будову ТЄШЗ досліджено до глибини 800 км за розробленою в Інституті 3D P-швидкісною моделлю мантії Євразії згідно з методом тейлорового наближення. Зроблено висновок, що глибинна корова і мантійна будова зони є результатом одночасної дії плито- і плюмтектонічних процесів. ТЄШЗ утворилась на двох основних колізійних етапах наприкінці ордовіку - на початку силуру внаслідок приєднання до Східноєвропейської платформи (СЄП) мікроконтиненту Авалонія, і наприкінці карбону - на початку пермі з приєднанням до СЄП европейских герцинських (варисційських) терейнів. Корова структура ТЄШЗ являє собою трог завширшки 150 (іноді до 200) км і завглибшки від декількох кілометрів до 21 км. Він складений алохтонним комплексом палеозоїд, які зазнали каледонського і герцинського орогенезу за межами трогу. За результатами сейсмотомографічних досліджень мантійна будова ТЄШЗ має подвійну природу: з одного боку, зона простежується субвертикально до глибини 700 км, з іншого - в її межах повсюдно виділяються похилі шари - слеби, що занурюються на південний захід на глибини 350 - 600 км, тобто є слідами субдукційних процесів, які передували або супроводжували утворення цієї зони. Обидві структурні особливості накладаються одна на одну, чим утруднюється палеотектонічний і геоісторичний аналіз формування ТЄШЗ. Занурення ТЄШЗ на великі глибини у мантію може бути пояснено її підсиленою проникливістю для адвекції надглибинних мантійних флюїдів, які встановлюються тут з допомогою сейсмотомографічних та палеомагнітних методів. Передбачається декілька варіантів утворення ТЄШЗ - А- або B-субдукція під час підсування північно-східної плити під південно-західну за всіх варіантів. | ||
| 6. |
Макаренко І. Глибинна будова Закарпатського прогину (українська частина) за даними густинного моделювання [Електронний ресурс] / І. Макаренко, О. Савченко, Я. Дерерова, Г. Муровська, В. Старостенко, М. Бієлік, О. Легостаєва // Геофизический журнал. - 2023. - Т. 45, № 4. - С. 43-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2023_45_4_5 Стаття присвячена побудові та розрахункам густинної моделі вздовж регіонального профілю КМПВ-ГСЗ РП-17 (Чоп - Великий Бичків), який перетинає Закарпатський прогин уздовж його простягання. За результатами густинного моделювання отримано розподіл густини в земній корі відповідно до її сейсмічної структури і гравітаційного поля, виявлено закономірності будови окремих шарів земної кори, подано тектонічну інтерпретацію матеріалів. Мукачівська та Солотвинська западини характеризуються своїми особливостями будови, дещо автономним геологічним розвитком, відрізняються неогеновою геодинамікою. Аналіз густинних властивостей показав, що в неогеновій осадовій товщі обох западин густина різних порід змінюється в інтервалах глибин 200 - 950; 950 - 1450; 1450 - 2050 м. Цей показник збільшується з глибиною, але в Солотвинській западині в інтервалах глибин 200 - 950 та 1450 - 2050 м він більший, ніж у Мукачівській через наявність пісковиків, туфів, аргілітів та алевролітів. В інтервалі глибин 950 - 1450 м густина, навпаки, менша, що пов'язане з наявністю в цьому шарі солі та глини із сіллю і ангідритом. З'ясовано, що Мукачівська западина більш ущільнена, оскільки вміщує "базальтовий" шар. Солотвинська западина має діоритовий склад консолідованої кори і складається з двох частин: одна, північно-західна, більш ущільнена і однорідна, інша, південно-східна, розущільнена в усьому розрізі кори, з великою кількістю порушень і блоків різної густини. Межа розущільненої зони (ПК 105 - 110) проходить по південно-східній гільці Стрийсько-Латорицької зсувної зони, яка на густинному розрізі хоч і виявляється фрагментарно, але, можливо, подібна до розлому мантійного закладання, оскільки спостерігається латеральна диференціація значень густини, тобто різка зміна в бік їх зменшення, а також найбільше скупчення гіпоцентрів землетрусів, особливо у верхній частині кори. Ймовірно, розущільнена ділянка пов'язана з переходом від Солотвинської западини до структур, що розміщуються на південний схід від неї. Так, блок з найменшою густиною (2,38 г/см<^>3 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |